Голосніше нікуди

12

Задолбашка моя банальна і, ймовірно, багатьом знайома. Мене задовбали «меломани», слухають музику на максимально можливу гучності.

Мене дратують дивні люди в маршрутках, у яких крізь навушники чути музику на весь салон. Ввічливі прохання мало що дають, доводиться терпіти. Зрештою, з цієї маршрутки можна вийти в будь-який момент або врятуватися власними навушниками. Яка релігія заважає їм перевірити навушники, щоб музику не було чути всім у радіусі п’яти метрів, — це інше питання.

«Меломани» в машинах. Всі вікна відкриті. Відчуття, що це не машина, а колонка на колесах. Звук радісно лине по району, вуха закладає у всіх, крім власника. Може, він глухий? Може, він так хвалиться свіжим диском нової зірки? Я не можу знайти відповідь. Але що його проклинає весь район в сім ранку в неділю — це я знаю точно.

«Меломан» домашній — це найогидніше. Нещодавно такий оселився на моєму поверсі в квартирі навпроти. Він слухає музику» практично цілодобово. Слухає так, що нам через квартиру чути, як фігачать у нього баси. Будинок практично трясеться. Вже три рази чоловік ходив і поки що чемно просив прибрати звук. На час стає тихіше, потім знову поїхали. На підставі досвіду з сусідами через двір ми знаємо, що ні викликання поліції, ні вирубування щитка не дають жодних результатів. Проблема з сусідами, слухаючими музику на весь двір, вирішилася сама собою — вони були квартирантами і з’їхали. А тут власник квартири. Не хочеться відразу капітально псувати відношення з сусідом, але я відчуваю, що ще трохи і я озверею.

Хочеться зрозуміти, що в голові у всіх цих людей. Як взагалі можна регулярно слухати щось настільки гучне. Може, хтось пояснить?