Мені б таку довгу сторону

25

От ви кажете, інноваційні технології. Добре, не кажіть. Думаєте. А я вам — побутовий приклад, який животрепещет всіма фібрами.

Дзвонить мені — ні, не який-небудь менеджер, а цілий директор по рекламі. І каже, мовляв, клієнт хоче бачити в макеті тільки ту фотку, що прислав, і ніяку іншу. Не питання, відповідаю, тільки вона крихітна. Сантиметрів п’ять на шість буде, його влаштує?

— Чому ж. Я от поставив фотографію на 100% і поміряв лінійкою по монітору, у неї довга сторона 23 сантиметри, невже цього мало?

Хлопці, їй-богу, не брешу. Перші секунди я могла тільки гикати і сміятися у відповідь. А що йому потрібно було сказати? Запитати, звідки він виліз такий незаплямований, або просто обмежитися коротким «ну і дурень»? Адже це моя біда, товариші. Як казала моя колишня начальниця, «якщо людина дурень, тобі неодмінно треба повідомити йому про це». Хто, якщо не я? Буквально лягаю на амбразуру, як Матросов.

Цікаво, якщо таких не пускати в офіси, а зі шкільної лави відправляти на завод, як Медведопутин і хоче зробити, вони точно гайки в ту сторону крутити будуть?