За велінням лівої руки

27

Уклав я недавно договір з солідною фірмою. Вони зобов’язалися надавати мені певні послуги, а я зі свого боку вносив щомісячну абонентську плату.

Зачаївся в договорі такий пункт, який при перекладі, як мовиться, з російської на російську означав, що крім абонентської плати мені необхідно виплатити 9 рублів. На жаль, перекладача в наявності не було, і оплату я не вніс. Організація почекала три місяці, нарахувала пеню, прийшла до висновку, що борг в 11 рублів — річ серйозна. І розірвали хлопці наш договір в односторонньому порядку. Без попередження.

Не підозрюючи про те, що мені оформили відключення за несплату, дзвоню в техпідтримку: так і так, нічого не працює. Оператор піднімає мої дані, не знаходить порушень і оформляє заявку на ремонт. Заявка йде в сервісну службу. На сервісі виписують наряд і відправляють ремонтників. Ремонтники йдуть у відділ постачання… І там їм повідомляють, що відключили за несплату, не треба нікуди йти і нічого не треба ремонтувати.

На інший день, я, нічого не підозрюючи, дзвоню в техпідтримку: мовляв, давав заявку, де ремонтна бригада? Воістину, ліва рука не знає, чим займається права — історія повторюється.

На третій день все відбувається точно так само.

На четвертий день їду до них особисто, і все стає ясно. Віддаю їм 11 рублів, оформляю припинення договору за угодою сторін. Йду на сервіс, питаю, мовляв, навіщо було два зайвих рази виписувати наряди і ходити в постачання? Невже не можна було, отримавши другу заявку, пояснити оператору техпідтримки суть справи? Хлопці відповідають: не можна сперечатися з начальством, ні в якому разі не можна висловлювати заперечення з приводу заявок, а то можуть і звільнити. І добре б цей дитячий лепет «я боюся заперечити начальнику» сказав якийсь практикант. Так адже убілений сивиною чоловік.

Бояться, ви задовбали.