До казна-чого бантик в подарунок

23

Сиджу на роботі. Примус не починяю — з еспандером сиджу, таким товстим гумовим бубликом. На моніторі макет реклами — «творіння» чергового генія з чергової фірми, що продає казна-що і збоку бантик. Кольори — вирви око, шрифти… Шрифти є. Думаю, як крихітні JPEG RGB нормально вивести на друк.

Вбігає дівчина-блондинка — клієнт і, можливо, творець шедевра. Дивиться на екран. Радісно:

— Ви пограєте зі мною?
— Можна, — відповідаю. Кидаю їй еспандер. Образилася, вискнула, втекла.