Пилова бувальщина

52

Жінка трохи за сорок простягає сидюк.

— Мені б слова роздрукувати. Ноти не треба, тільки слова.
— Та не питання!

Відкриваю диск. Два десятка дитячих пісень в MP3.

— Мені б пил для принтера…
— ?
— Ну, що там всередину сиплють?
— А, вам потрібен тонер! Модель принтера?
— Та не знаю я, пил там чорна, начальник послав, сказав купити…

— Ви ж печатки робите?
— Робимо! Вам яка печатка потрібна: ТОВ, ІП, штамп?
— Та мені трудову треба зробити, щоб стаж був, кілька печаток вам замовлю різних.
— ДоброЕкшн ко, нічого не вийде. Те, що ви від нас хочете отримати, це кримінальна стаття, знаєте…
— Та ладно, я ж нікому не скажу!

— А скільки коштує ваш принтер?
— А вам навіщо? Ми його не продаємо ми працюємо на ньому.
— Начальник просив дізнатися. І скільки заправка варто.
— Ну, якщо начальник… Приблизно півтора мільйона рублів в цій комплектації. Комплект картриджів — тисяч двадцять п’ять.
— От ні фіга собі! Ми вчора у вас листівки прораховували, нам здалося дорого, начальник сказав купити принтер.

Прораховували вони 100 листівок. Ціна питання — 800 рублів.

— А сканер у вас хороший?
— Не скаржимося: професійний, як-ніяк.
— Мені б фотку зісканувати. А то в пару місць заходила — там не можуть добре зробити.
— Дівчина, тут не в сканері справу. Не можна добре відсканувати фотку з китайського мобільника, надруковану в чорновому якості на вбитого струйнике.
— Так, тут теж ідіоти…

— А ви за дизайн візиток гроші берете?
— Зрозуміло. Від ХХХ рублів за сторону в залежності від складності.
— А ось там-то дизайн безкоштовний!
— Ну що ж, робіть там.
— Та там візитки якісь страшні і в два рази дорожче, ніж у вас.

— Мені сканувати роздруківку в інтернет!

П’ять хвилин з’ясувань, що до чого. У підсумку заходимо на поштову скриньку клієнта, завантажуємо документ, друкуємо, пояснюємо, як цей процес правильно називається.

— Не, я не запам’ятаю, я краще знову прийду до вас! До вас хоч і далеко йти, але ви мене зрозуміли!

— У вас датери є?
— Є!
— А у воді як вони себе ведуть?
— Я не знаю, але, найімовірніше, тонуть.

Посміялися разом з клієнтом і продали-таки датер, заправивши його незмивною спиртової фарбою.