(Пуб)особиста сторінка

54

У наше прогресивне століття занадто багато речей стали необхідними. Все так само, як і раніше, людей зустрічають по одягу.

Зараз мої колеги і контрагенти стають все молодшими, а ті, що постарше, всі просунутий. І часто, коли чекає зустріч з незнайомою людиною, я лізу в соцмережі, щоб, по-перше, подивитися, як він виглядає, а по-друге, трішки дізнатися про нього.

Ваша персональна сторінка — це ваше обличчя. По ній вас заново дізнаються давні знайомі і бачать нові. Та що гріха таїти — з її допомогою за вами стежать друзі, позбавлені можливості спостерігати вас на відстані витягнутої руки. Так якого ж чорта?

Ось, наприклад, дівчинка Настя. На фотографії з кокетливо піднятою ногою вона притулилася до стіни в клубі зі склянкою «літаючої корови» в руці. Поза дозволяє розгледіти мережива панчіх і початок стрінгів. Настуся через день засинає стрічку фотографіями з клубів упереміш з хитромудрыми статусами. Після ранку спам-фотозвіту від Настусі мені приходять рахунки та інші податкові накладні. Я з лупою вичитую надіслані документи: пару раз траплялися помилки в рахунках, тягнуть на сотні тисяч.

А тепер давайте познайомимося з дівчинкою Машею. Маші 28 років, два вищих і пристойна посаду на держслужбі. У Маші тридцять кілограм зайвої ваги, але за це засуджувати її не варто: робота нервова, важка і сидяча. Маша палить та бухає. У Машеньки величезний стафф, який спав з нею і її хлопцем в одному ліжку. Звідки я це знаю? З дбайливо викладеної нею фотографії. Хлопець, до речі, втік після цього, але Машенька не впадає у відчай: адже вона жінка, і, значить, вона актриса. Так адже і хлопець повинен дуже-дуже багато чого — там було щось про залицяння, оберемки троянд та інші котлети. Загалом, всі, хто підписаний на Машу, в курсі, яка вона класна і чудова, що вона не впадає у відчай і таки дочекається свого єдиного. Одним словом, Маша хоче нам (а ще і колишньому козлу) довести, що у неї все добре і вона нітрохи не засмучена, а насправді ми всі розуміємо, що у Маші проблеми в особистому житті. Та й, зізнатися, репост грубокомысленных записів з не менш глибокодумних бложиков трохи діє на нервову систему, особливо коли їх триста штук за день. Я не можу спокійно дивитися в очі Маше, коли спілкуюся з робочих питань.

Хтось може заперечити, що особиста сторінка — це особиста сторінка. Мені здається, що краще самовиражатися таким способом в своєму бложіке, а не намагатися викликати заздрість оточуючих своєю нев… неординарністю. Так роблю я.