Витратний матеріал

44

Приємно читати, що міський прокат задовбав не тільки кіннотників, але і простих громадян.

Чоловік, не хочу вас засмучувати, але дзвонити в стайню було марно, тому що все набагато гірше. Тому що стайня, яка займається міським прокатом, — це потік.

Продати коня в прокат гірше, ніж відразу на м’ясо. Там коней вичавлюють всі соки. На повноцінне будівля витрачатися? А навіщо? Коні прекрасно можуть ночувати в задушливих гаражах та сараях. Сіно купувати? Звичайно, дешевше, гниле. Кінь впала від кольок? Яка жалість, живу м’ясники забирають завжди охочіше.

Дівчинка, кажете, грубо поводиться з тваринами? Так господарям плювати, це тварина — расходник. Через місяць, коли приховувати худобу попоною не вийде, а кульгати кінь буде настільки явно, що побачать неконники, бути їй ковбасою. А господарі куплять нову. Та й з цих 50 тисяч в день дівчинка більшу частину віддасть суте… вибачте, власникові. Не захоче віддавати — можуть і побити, щоб знала своє місце.

А якщо нормально утримувати коня, то такий прокат найчастіше невигідний. Там і зароблені суми будуть значно менше, і на утримання коней буде витрачатися дуже багато.

Звичайно, є нормальні стайні, які виводять своїх коней працювати в місто на свята. Але катають вони недовго, коні чисті, здорові, ситі, а люди їх супроводжують дорослі і ситуацію з гноєм вирішують з організаторами свята.

Я один раз в житті катала так на масляну, гній ми не прибирали, але це відразу після свята робили двірники, які прибирали також і весь інший святковий сміття. Заробили ми мало, так як ціну встановлювали ті ж організатори, а навантаження на коней вийшла велика. Вирішили більше не зв’язуватися.